четверг, 31 марта 2022 г.

 

👨👩👦👦 Як говорити з дітьми про військову агресію?

Діти схильні до емоційного сприйняття інформації не менше, аніж дорослі. Пропонуємо основні правила  спілкування з дітьми різного віку про військову агресію.

️Найголовніше правило – варто дитині завжди говорити правду, але без паніки та надмірних емоцій. Правильно підібравши слова ви можете психологічно підготувати дитину до звуків сирени, вибухів і т.д.. Головне – дорослі мають проявляти спокій в очах дитини, в наслідок чого дитина буде відчувати безпеку.

У разі, коли батьки починають панікувати та обговорювати між собою в присутності дітей власні страхи та переживання, діти починають також боятися та хвилюватись за власне життя та життя рідних.

Найкраще - коли про війну дітям пояснять батьки, але якщо ви не можете контролювати емоції, попросіть когось з близьких друзів чи родини поговорити з вашою дитиною.

👶Для дошкільнят:

🔸Для маленьких дітей добре доводити інформацію через казки. Є достатньо багато казок, які стосуються теми безпеки, не лише питання війни. Навіть на прикладі найпростішої казки "Коза-дереза" можна пояснити дитині, наскільки небезпечно є пускати чужого у свою домівку.

🔸Історії можна моделювати самим батькам, придумувати алегорії та сюжети, які б зображали події навколо.

👦👧Для дітей 6-10 років:

🔸Варто повторювати, що батьки до всього готові та захистять: якщо скажімо збирають «тривожну валізу» можна пояснити дитині, що все необхідне мають на будь-який випадок. Нагадати, що поряд є укриття, там можна сховатись і бути в безпеці.

🔸Якщо хтось з дорослих в родині на позиціях у війську, чи на місцях в теробороні, варто пояснити, що це їхня робота та обов'язок, так сама як робота та обов'язок дитини зараз продовжувати навчання.

🔸Запропонуйте дитині підтримати наших захисників та намалювати малюнок, скласти віршика, чи написати історію.

👩🧑Для старших дітей та підлітків:

🔸Старші діти вже мають доступ до інформації. Завдання батьків -  фільтрувати новини, які вони черпають з інтернет-простору і правильно визначати, з яких джерел вони беруть відповідну інформацію, пояснити чому важливо читати лише офіційну і перевірену інформацію.

🔸Про війну треба говорити. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у своїй історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти.

️Не забувайте, що не зважаючи на вік дитини, варто знайти спосіб пояснити чіткі правила поведінки та що у ситуації війни ми маємо бути більш обережними, ніж зазвичай.  Треба нагадувати, що не можна підіймати нічого на вулиці – незнайомі речі.

Будьте поряд із дітьми, зараз як ніколи вони потребують уваги та любові дорослих.

Бережіть себе та близьких. Все буде Україна!

 

💙💛 Українці створили мобільний застосунок, що допомагає батькам дбати про емоційний та психічний стан дітей під час війни

Застосунок Hearty (https://iparent.onelink.me/przr/3c893e25) підказує прості ігри та активності. Працює оффлайн і його можна використовувати навіть в укриттях. У застосунку доступні книги від Барабуки, аудіоказки українською та інший контент для дітей. Застосунок безкоштовний.

Завантажити: https://iparent.onelink.me/przr/3c893e25

 

Як подолати паніку

 

Дієві та прості вправи від сімейної та дитячої психологині Світлана Ройз. Рекомендуємо зберегти в нотатки або виписати, адже в стані стресу можете не згадати. І за можливості — перечитувати й повторювати.

👧 Гримаси. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще постарайтеся видати дивний звук. Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися. Коли рухаємо очима та залучаємо міміку, ми впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій. Охолоджуємо напруженість нашої парасимпатичної системи. Вправа дуже сподобається дітям.

🥶 Кондиціонер перевантаженої нервової системи. Подуйте на великий палець руки. А тепер уявіть, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. У стані стресу нам часто перехоплює дихання. Видихи треба робити частіше, ніж вдихи.

Якщо біля вас діти, які хвилюються, а у вас є мильні бульбашки, це прекрасно працює. Дмухати на свічки, кульки, мильні кульки — усе допомагає.

👀 Очі в різні боки. Рухайте очима в різні боки: подивіться вверх, вниз, прямо, а потім повільно праворуч до упору й затримайте погляд. Потім знову: вперед, ліворуч і затримайтесь в крайній точці. Тоді — знову прямо. Ця вправа залучає “блукаючий нерв”, аби ми розслабилися. Дітям можна чимось шелестіти, щоби вони на це дивилися й переводили погляд.

👅 Язик-прибиральник. Корінець язика пов’язаний із частиною нервової системи, яка також відповідає за заспокоєння. Висуньте язик у напрямку грудної клітини, а потім зробіть язикову гімнастику. Уявіть, що ваш язик прибирає стелю, потім — стіни й підлогу. Імітуйте полоскання горла.

🌊 Я — океан. Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром в океан. Величезними як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високими та широкими по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами — сила вашого роду, країни, військових, досвіду. Відчуйте, який стан приходить. Буде класно поставити на заставку телефону фото океану.

У нас є вибір. Можемо відчувати себе маленькими склянками води, чого від нас очікують вороги, а можемо — величезними океанами. Які можуть вмістити в себе всю тяжкість часу, з якою ми зіштовхнулися.

 

Як виховати стійкість у воєнний час? 10 порад батькам та вчителям

🔸Війна принесла страх у наш дім. Через те виникає питання, як навчити свою дитину виходити за межі страхів, які приносить війна.

🔸Хороша новина полягає в тому, що так само як ваша дитина вчиться читати та писати, вона може навчитися навичок стійкості — здатності добре адаптуватися перед обличчям біди, травми, трагедії, загроз чи навіть значних джерел стресу.

Які поради можуть допомогти вам навчити своїх дітей стійкості?

1️Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися. Використовуйте чорно-білу мову, яка не залишає місця для сумнівів: «Я завжди буду піклуватися про тебе».

2️Створіть емоційно безпечним простір. Проводьте значно більше часу зі своєю дитиною. Грайте в ігри, читайте або просто тримайте дитину поруч.

3️Обмежте кількість новин, які дитина дивиться. Вимкніть телевізор або радіо, коли увімкнено висвітлення війни. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається у країні від дітей, але й ви не повинні піддавати їх постійним картинкам трагедій. Приберіть журнали та газети, які мають страшні обкладинки, обмежте перегляд новин в соцмережах.

4️Усвідомте, що стреси війни посилює щоденні стреси. Зазвичай ваша дитина може впоратися з невдалим тестом або насмішками серед школярів, але розумійте, що зараз  діти можуть реагувати гнівом або поганою поведінкою на стрес, який зазвичай не дратує їх. Запевніть дитину, що ви впевнені, що він/вона старається якнайкраще.

5️Складіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Дітей заспокоюють звичайні розклади. Відведіть час на виконання домашнього завдання, зараз можливо це потребувати більше часу, аніж зазвичай. По можливості збережіть графік дитини близьким до мирного часу.

6️Подбайте про себе. Якщо ви цього не зробите, у вас буде менше терпіння і менше креативності, коли дитина потребуватиме і те, й інше. Подбайте про себе, щоб ви могли піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.

7️Повторюйте дітям, що з ними все буде добре. Запевніть їх, що вони будуть захищені. Складіть план на випадок ситуацій евакуації для сім’ї та поділіться всіма його частинами, які, на вашу думку, може зрозуміти дитина. Якщо хтось з батьків, чи родичів в армії чи теробороні, допоможіть дитині зрозуміти, що це робота члена їхньої сім’ї, як і робота дитини – продовжувати навчатися.

8️Спостерігайте за ознаками страху та тривоги, які діти можуть не передати словами. Дитина стала дуже прив’язаною до вас, потребує більше обіймів і поцілунків, ніж зазвичай? Оцінки дитини раптово впали? Заохочуйте дитину писати історії або малювати картинки, які показують відчуття, якщо дитина не може передати словами.

9️Зверніться за допомогою до дитини. Те, що дитина маленька, не означає, що вона не може виконувати відповідні віку роботи. Переконайтеся, що дитина знає, як її дії сприяють гаразду всієї родини. Якщо дитина знає, що у неї є роль і що вона може допомогти, вона буде відчувати себе більш впевненою.

1️0️Описуйте дитині позитивні перспективи майбутнього. Ні ви, ні ваша дитина раніше не проходили через війну, але ви повинні пояснити дитині, що війни закінчуються. Коли ви говорите про погані часи, переконайтеся, що ви згадуєте і про хороші часи в майбутньому.

 

Як вберегти психічне здоров’я дітей під час війни? 👶👦🧒

Поради від психолога київського пологового будинку “Лелека” Наталії Мирошниченко допоможуть вашим дітям пережити важкі для всієї України часи.

🐲 Проводьте алегорії з улюбленими казками. Коли збираєте дитину в укриття, поясніть, що кожен герой казок проходить випробовування на сміливість та можливість витримати щось неприємне. Пригадайте улюблені казки вашої дитини та  які там були випробовування.

️Це допоможе малечі зрозуміти не унікальність ситуації, допоможе запустити механізми адаптації.

 🧚Вигадуйте нових фантастичних персонажів. Звісно, під землею у підвалах та укриттях холодно або жарко, тісно, темно і лячно. Але в нас є уява! Пограйте з дитиною в гру «А зараз вигадаємо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами, та інше» - персональний тотем-захисник, як Патронус у Гарі Поттера.

️Так ми зможемо зменшити вплив депривації від замкнутого простору.

👼Розказуйте про янголів, які захищають. Коли лунають вибухи та постріли, але ви в безпечному місці та захищені, можна з дитиною уявляти великі крила Янголів, що боронять наших солдатів та допомагають їм нас захищати.

️Так ми допоможемо малечі відчути себе в безпеці.

🖼Малюнки захисникам. Коли у дитини виникають питання, що ми можемо зробити для допомоги, — малюйте з малечею малюнки підтримки та сміло викладайте їх у соціальні мережі.

️Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.

📖Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання за планом, вивчення іноземної мови.

️Так ми допомагаємо стабілізувати організму психічну систему після дезорганізації воєнним станом.

Ворог вкрав наш мир та спокій, не дамо зруйнувати душі наших дітей війною.

 

Слава Україні!

 

Вивчена безпорадність: як запобігти формуванню🤷

Я не можу, не вмію, не знаю, не впораюсь. Так іноді розмірковують і діти, і дорослі. Але коли така життєва позиція спостерігається у сформованої особистості людини, це — вивчена безпорадність і вона буває наслідком виховання.

Автор цієї теорії американський психолог Селігман вважав, що формування  “вивченої безпорадності” у дітей закінчується близько 8-ми років, а далі може лишитись на все життя.

‼️Під час надзвичайних ситуацій усім батькам хочеться якомога швидше зробити все за дитину: зібрати речі, одягнути, зав'язати шнурівки і правильно, на кону наші життя.

️Але не забувайте в безпечний час, який з’являється у вас з дитиною, навчати свою дитину.

Невдачі неминучі.  І успіх вирішення цих невдач залежатиме від того, як ви її підготуєте до цього. Тут вам стане у пригоді правило чотирьох кроків:

1. Спершу я показую як.

2. Далі ми робимо разом.

3. Ти робиш сам, а я поруч.

4. В тебе виходить самостійно.

5 порад

1️Не давайте відчути дитині себе непотрібною, зайвою. Коли в дитини щось не виходить, не робіть задачу за неї, а робіть - разом. Частіше обіймайте при цьому і говоріть про її успіхи.

 2️ Коли є необхідність швидко зібратися і піти в укриття, запропонуйте дитині пограти в гру. Одягнутися, хто швидше. Знайти якомога швидше вказані речі. Пам'ятайте, що для дошкільняти провідною діяльністю є гра, і так дитина швидше засвоює правила.

 3️За можливості навчайте дитину правил самообслуговування, будьте витриманими. Самостійно одягатися та взуватися. Це може стати у пригоді, коли потрібно швидко зібратися та піти в укриття, адже кілька хвилин можуть врятувати життя.

 4️Відволікайте дитину малюванням, грою, навчанням та хваліть результат. Читайте та слухайте казки, запам'ятовуйте віршики, вчіться рахувати, грайте в пальчикові ігри та з домашніми тваринами. Повторюйте: в тебе все гарно виходить, ти все зможеш!

 5️ Проговорюйте з дитиною важливу інформацію. Подбайте про те, щоб дитина знала своє повне ім'я та прізвище, імена батьків, домашню адресу. Навчіть її викликати швидку допомогу, рятувальників та поліцію.

 Рефлекторне бажання допомогти своїй кровиночці вкладе в кожного батька та матір на несвідомому рівні. Батькам досить складно справитись з імпульсом допомоги та порятунку дитини. Коли ви реально оцінюєте обставини та розумієте, що ситуація зараз дозволяє справлятись самостійно — вдихаємо і видихаємо та пригадуємо попередні пункти.

 

7 практик, які дають малюку відчуття безпеки👶🏼 Поради батькам під час надзвичайних ситуацій

Ми зараз живемо в час війни та тотальної небезпеки. Будь-який розвиток новонародженого відбувається тільки за умови відчуття безпеки та спокою. Однак батьки здатні зробити багато, аби допомогти дитині мати відчуття стабільності, надійності й безпеки, всупереч руйнівним факторам. Розуміючи, як немовлята реагують на ситуації, що травмують, психолог Інна Канюка пропонує наступні практики, які допоможуть дітям у подоланні важких часів:

1. Зняти напругу зі свого тіла: самомасаж та гімнастика. Пам’ятайте, що дорослий - це головне джерело інформації, що надходить із зовнішнього світу. Напруга на лиці, відсутність посмішки, сльози - сигнал для немовляти, що дорослому погано. А значить - зростає почуття небезпеки та страху у дитини.

Для цього необхідно віднайти спосіб та час звільнитися від негативних емоцій. Наприклад, поки дитина спить, зробіть гімнастику для обличчя, масаж губ, очей, вух. Якщо є можливість і бажання поплакати - обов’язково це зробіть. Ваша задача: максимально зняти напругу з тіла та обличчя.

2. Обійми та запах батьків.

Постійні обійми, поцілунки та відчуття запаху дорослого. По-перше, підвищиться ваш рівень окситоцину, по-друге, дитина відчуватиме ваше тепло та турботу, що буде сигналом про те, що все добре. Дорослий поруч. Якщо треба відлучитися, необхідно лишити свої речі, які будуть нагадувати малечі про вас та ваш запах. У критичному випадку, це зможе заспокоїти немовля.

3. Контакт з іншими дітьми. Відповідно до ситуації, шукати групи людей з дітьми та контактувати з ними по можливості.

4. Колискова та дитячі забавки. Обов’язково співайте колискові, розповідайте казочки, грайте в дитячі забавки.

5. Розказуйте про трагічні події у вигляді казки. У випадку, якщо немовля стало свідком трагічних подій, спробуйте пояснити, що сталося, розказати просто на вушко у вигляді казки та казкових персонажів даний сюжет. Інформуйте немовля про все, що відбувається.

6. Збережіть максимально щоденні ритуали. Дотримання режиму, приймання їжі та сну - запорука відновлення нервової системи. А також допомога дорослому мати чіткі плани на день, що само організує та допомагає зберігати рівновагу.

7. Співайте дитині під час сирен та вибухів. У випадку сирен та інших гучних звуків притискайте дитину до себе міцно, колихайте її та співайте улюблені колискові.